Урок 12.
Тема: Многочлени. Стандартний вигляд
многочленна.
Мета: формування поняття многочлен,
степінь многочленна, стандартний
вигляд многочленна;розвивати вміння записувати многочлен у стандартному
вигляді; розвивати математичне мислення, пам'ять, увагу; виховувати почуття
відповідальності.
Тип уроку: пояснення нової теми.
Обладнання: таблиця.
Хід
уроку
I.
Організаційна частина.
II.
Аналіз контрольної роботи.
III.
Актуалізація опорних знань.
Вчитель пропонує учням навести приклади одночленів: один учень називає одночлен, а інший – коефіцієнт
одночлена.
Бесіда:
-
Що ми називаємо одночленом?
-
Що означає вислів « стандартний вигляд одночлена»?
-
Як піднести до степеня одночлен?
-
Як помножити два одночлени?
Усні вправи:
Чи всі записані вирази є одночленами?
3ху; х+у;
5х2у; -0,95ав4; 4х+3у; 3ху+5х2у;
Що ми можемо сказати про вирази, які я не підкреслила?
Чим відрізняються вони від одночленів? Що в них є відмінного?
Розглянемо
вираз 3ху+5х2у. Це сума двох
доданків. Що є першим і другим доданками?
Отже, ми бачимо
суму двох одночленів. Що ви скажете про
такий приклад?
-5х2+2ху+6; 7х2-9у. Перший вже має аж три доданки, а чи може
бути ще більше доданків?
Навести приклади.
Вчитель дає означення многочленна, учні повторюють.
Розглянути таку вправу:
2а-3в; -m-5с;
4у+8у-10х; 3а2х+5а2у-8а2х;
Учні звертають увагу на третій і четвертій многочлен.
Чи можна звести подібні доданки?
4у+8у-10х=12у-10х;
3а2х+5а2у-8а2х=-5а2х+5а2у.
Многочлен, кожний член якого записаний у стандартному
вигляді і не має собі подібних, називається многочленом стандартного вигляду.
Наприклад:
а-в+3а+2в2=2в2+4а-в;
7х-у2-5ху-6ху7х-у2-11ху.
Чи можна записати будь-який многочлен у
стандартному вигляді? Що для цього треба зробити?
IV.Робота з підручником.
Метод «
Перевір себе».
Вчитель
пропонує учням перелік питань, на які вони мають відповісти, прочитавши §10.
1.
Що називається членами многочлена?
2.
Який многочлен називають двочленом? Який тричленом?
3.
Які доданки називають подібними?
4.
Що називають степенем многочлена?
5.
Яким є степінь кожного з даних многочленів:
2х2у+4ху; m3+3m2n+3n2m+n3;
7а4+5а3-
4а; а2+2ав+в2; х2-у2.
Читаючи підручник, учні тренують увагу та пам'ять, тому
що відповіді на всі запитання можна знайти в тексті §10.
Вчитель ще раз узагальнює з класом відомості про
многочлени, з'ясовує чи всі зрозуміли пояснення.
ІV. Розв’язування вправ.
№365, 366, 3367 –
усно вправа «Будь уважним».
№369 – письмово (
колективна форма роботи).
№371 – письмово.
№379 – робота
вчителя біля дошки.
№380(а,б) –
самостійно.
№384 – вправа
«дзеркало».
Під час розв’язування вправ, вчитель слідкує за роботою
класу, залучає всіх учнів, корегує роботу слабших учнів. Таким учням пропонує
картки з підказками до №380.
а3-2а2+3а3=3а3+а3-2а3=….
-х4+2х3-3х4+5х2-3х2=2х3+2х2-…..
3m6-2m3-5m6+2m6-m5=-2m3-….
9ху3+6х2у2-х3у+х2у2-9ху3=….
подібні доданки: 9ху3 і -9ху ; 6х2у2
і х2у2.
Домашнє завдання: §10. Вивчити означення многочлена,
вміти давати відповідь на запитання в кінці параграфа.
І,ІІ групи - №372, 376.
ІІІ
група - № 381, 379(а), 391.
IV.
Підсумок уроку:
Вчитель пропонує запитання до класу:
1.
Чи може бути будь - який многочлен цілим виразом?
2.
Чи може будь – який вираз бути многочленом?
3.
Навести приклад виразів, що не є многочленами.
Використати гру «Фраза». Із поданих слів, учні складають
означення многочлена. Вчитель пропонує кожному учневі закінчити речення:
«Сьогодні на
уроці я навчився…»
Комментариев нет:
Отправить комментарий